Домашнє завдання...
Необхідність домашньої роботи учнів зумовлена не стільки розв’язанням дидактичних завдань (закріплення знань, удосконалювання вмінь і навичок), скільки завданнями формування навичок самостійної роботи й підготовки школярів до самоосвіти.
Які види домашніх завдань можна визначити, зважаючи на дидактичну мету?
• Що готують до сприйняття нового матеріалу, вивчення нової теми.
• Що спрямовані на закріплення знань, вироблення вмінь і навичок.
• Що задовольняють потребу в застосуванні отриманих знань на практиці.
Якими є функції домашніх завдань?
• По-перше, на уроках мають місце концентроване запам’ятовування й переведення знань в оперативну, короткочасну пам’ять. Для переведення знань у довгострокову пам’ять учням необхідне повторення, що вимагає виконання певного обсягу роботи, тобто організації домашньої навчальної роботи. (Домашні завдання необхідно виконувати в день їх отримання, адлсе засвоєний на уроці матеріал інтенсивно забувається в перші 10-12 годин після сприйняття.)
• По-друге, вирівнювання знань і вмінь учня, його павичок у тому випадку, якщо він тривалий час хворів і багато пропустив.
• По-третє, стимулювання пізнавального інтересу учнів, бажання знати якнайбільше з предмета або з теми. У цьому випадку позитивну роль відіграють диференційовані домашні завдання.
• По-четверте, розвиток самостійності учня та відповідальності за виконання навчального завдання.
Поради щодо домашнього завдання
• Домашнє завдання можна давати на початку або в середині уроку. Воно допоможе спрямувати увагу учнів, підготувати до сприйняття нового матеріалу.
• Правильно підготовлене завдання зможе перетворити домашню роботу з нудної необхідності на цікаву, корисну вправу.
• Спрямувати роботу учнів у домашньому завданні таким чином, щоб вони розуміли, що без виконаного завдання вони зазнаватимуть ускладнень під час наступного уроку.
• Пояснити учням, що домашні завдання гармонійно пов’язують кілька уроків у єдину систему.
Які види домашньої навчальної роботи використовують у шкільній практиці?
• Індивідуальний (найчастіше, окремим учням класу). Роботу може бути виконано на картках або з використанням зошитів на друкованій основі.
• Груповий. Група учнів виконує якесь завдання, що є частиною загальною класного завдання (такі завдання доцільніше задати заздалегідь).
• Творчий. Написання переказів, творів, виконання малюнків, виготовлення виробів, наочних посібників (варто задавати не на наступний урок, а на кілька уроків наперед).
• Диференційований. Завдання може бути розраховано як на «сильного», так і на «слабкого» учня.
• Одне на весь клас. Постійне застосування таких завдань не сприяє розвитку творчих здібностей учнів, однак виключати його не слід, тому що під час виконання учні відпрацьовують певні навички й формують уміння).
• Складання домашньої роботи для сусіда по парті. Новаторський вид домашньої роботи («склади сусідові по парті два завдання аналогічно до тих, що розглядалися на уроці»).
Необхідно докласти зусиль для того, щоб учень не боявся покарання й поганої оцінки за домашню роботу. Якщо виконав домашню роботу — молодець! Виконав правильно — отримай додаткові бали! Виконав неправильно — виконаємо разом! Головне, щоб дитина мала бажання працювати. Але одного морального стимулювання замало.
На початку вивчення теми вчитель задає домашнє завдання одночасно у двох або трьох рівнях.
За яких умов виконання домашнього завдання учнем є результативним?
• Коли учень, виконуючи домашнє завдання, володітиме алгоритмом дії.
• Якщо домашнє завдання враховуватиме вікові особливості, інтереси учнів тощо.
• Коли разом із домашнім завданням чітко визначатимуть терміни його виконання.
• Якщо виконання домашнього завдання оцінюватиметься.
Які існують рівні домашнього завдання?
• Обов’язковий мінімум — абсолютно зрозуміло й доступно всім.
• Тренувальний — для учнів, які бажають добре знати предмет і без особливих труднощів опановують програму.
• Творчий — домашнє завдання виконують добровільно, стимулюють це високими балами, звільненням від завдань першого і другого рівня. Виконані завдання можна здати в будь-який час протягом вивчення теми.
Як учителеві інструктувати учнів щодо виконання домашнього завдання?
• Запропонувати виконати так само, як виконували аналогічні роботи в класі.
• Пояснити спосіб виконання завдання на 2-3 прикладах.
• Розглянути найскладніші елементи домашнього завдання.
Пам’ятка для вчителя
• Урізноманітнювати домашні завдання, прагнути до того, щоб завдання на опанування основних знань і вмінь одночасно розвивали певні якості особистості.
• Упевнитися, чи всі учні зрозуміли, у чому полягає домашнє завдання; не давати завдання додому тоді, коли дзвенить дзвоник, або після нього; повідомляти завдання тоді, коли воно не порушує логіки уроку.
• На уроці вчити школярів техніки й методів навчання, а додому задавати завдання на закріплення вміння застосовувати ці техніки й методи.
• Систематично озброювати учнів раціональними методами і прийомами виконання домашньої роботи.
• Використовувати диференційовані домашні завдання для закріплення матеріалу, для розвитку індивідуальних здібностей учнів.
• Використовувати завдання творчого характеру, що приваблювали б учнів новизною та цікавістю.
• Не перевантажувати учнів (обсяг домашніх навчальних завдань не повинен перевищувати 1/4 того, що виконано на уроці).
• Чітко планувати матеріал для домашнього завдання й контролювати його запис учнями. Наприкінці уроку звертатися до школярів із проханням розгорнути щоденники, подавати в скороченому вигляді домашнє завдання на дошці, стежити, щоб усі зробили необхідні записи. Можна запропонувати учням (особливо в молодших і середніх класах) взаємоперевірку правильності таких записів.
• Давати домашнє завдання, якщо переконані, що зможете знайти час на уроці для перевірки й оцінювання виконання завдання, тому, плануючи наступний урок, не забувати про перевірку домашнього завдання.
• Не бути переконаним, що всі школярі обов’язково виконають домашнє завдання.
• За допомогою постійного контролю домагатися, щоб в учнів не виникало сумніву щодо необхідності виконання домашнього завдання; домагатися, щоб не виконана у визначений термін робота обов’язково була виконана згодом.
• У розмові з батьками чітко визначати їх роль у поданні допомоги дітям під час підготовки домашніх завдань (не виконувати за них жодного завдання, забезпечувати належні санітарно гігієнічні умови для навчальної роботи вдома, привчати дітей дотримуватися режиму дня, заохочувати їх працю, рекомендувати раціональні методи й прийоми виконання навчальних завдань).
Будь-яке домашнє завдання має виводити школяра на новий рівень його пізнавальної діяльності порівняно з тим, чого він досяг у класі; домашнє завдання повинно стимулювати допитливість. Пошуковий характер завдання — це головна ознака домашньої роботи. Якщо домашнє завдання є максимально корисним для учня, то тоді не варто від нього відмовлятися.
Способи перевірки домашнього завдання
• Фронтальна перевірка виконання вправи.
• Вибіркова перевірка письмового завдання.
• Фронтальне опитування за завданням.
• Виконання аналогічної вправи.
• Взаємоперевірка виконання письмового завдання.
• Опитування за індивідуальними картками.
• Опитування з викликом до дошки.
• Змагання між рядами «Хто напише на дошці більше вивчених термінів» (можуть бути терміни, дати, формули, прізвища з певної теми; розв’язання схожих задач тощо).
• Фактологічний диктант. Проводиться за фактичним матеріалом попереднього уроку. Запитання ставлять швидко, відповідь вимагає двох-трьох слів. На партах — аркуші й ручки. Відповідати необхідно дуже швидко.
• Вибірковий контроль. Роботи учнів перевіряють вибірково. Після того, як учні здали їх на перевірку, їх рахують, перетасовують і витягають навмання декілька із них.
• Бліцконтроль. Відбувається у високому темпі для виявлення ступеня засвоєння простих навчальних павичок. Обмежений час на відповіді (до 1 хв — на запитання); запитання повинні бути конкретними, відповіді — лаконічними.
• Супер-контроль. Текст контрольної роботи розробляють учні одне для одного. На одному аркуші пишуть завдання, на іншому — відповіді. На уроці обмінюються завданнями й виконують їх. За своїми аркушами з відповідями перевіряють виконання. На цій контрольній учень отримує три оцінки — за завдання, виконання й відповіді з перевіркою. Виставляють середній бал.
Коментарi